• Надано роз’яснення щодо організації інклюзивного навчання на фейсбуці МОН (https://www.facebook.com/UAMON/videos/330685641313799/);

• Надано роз’яснення на онлайн платформі «Всеосвіта» (https://www.facebook.com/1534817603243258/videos/2909595095811847/?__so__=channel_tab&__rv__=latest_videos_card);

• Надано інформацію про діяльність інклюзивно-ресурсних центрів на сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/dlya-batkiv/karta-irc-ta-zakladiv).

«Алфавіт український. Вчимо звуки»

«Абетка та інші розвиваючі уроки для дітей»

«Вчимося читати по складах»

«Вчимося читати по складах» ІІ частина

«Про тварин для дітей»

«Комахи для дітей»

«Лічилка про Слоненят»

«Фрукти для дітей. Вчимо кольори»

«Вчимо кольори»

«Геометричні фігури для дітей»

«Геометричні фігури для дітей з інтерактивними іграми»

«Фігурки-нечемнюльки»

«Планети сонячної системи для дітей»

«Абетка-малятко тітоньки сови»

«Фрукти і ягоди»

«Овочі. Овочі українською для дітей. Машинки. Яйця з сюрпризом»

«Кольори для дітей. Вивчаємо кольори українською мовою»

«Перші слова для малюка. Звуки тварин» (для малюків 1-2 роки)

Збірка казок для малюків українською («Колобок», «Ріпка», «Курочка ряба», «Коза дереза»)

«Дюймовочка» та інші казки

«Білосніжка та три велетні.»; «Дитячі віршики та казки»

«Казка з татом. Мед для мами.»

«Пригоди Котигорошка та його друзів»

«Кіт у чоботях»

Руханка для дітей «Гуси-потягусі»

«Пригоди Трайка»; «Автолицар»

«Поліцейська машина»

«Тракторець-молодець та Бик-забіяка»

«Їздить трактор по городу»

«Ходить гарбуз по городу»

Права та обов’язки батьків

здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

Кожна людина від народження має певні права і свободи, основоположні з яких - право на життя, на свободу, гідність, на працю, на прагнення до щастя, на освіту…

Однак, права і свободи кожного індивіда закінчуються там, де починаються права іншої людини та виникають його власні обов’язки як громадянина, тому визначення прав і обов’язків особи стоять поруч.

Коли люди стають батьками, вони автоматично отримують нові права і нові обов’язки, про які в повному обсязі іноді не знають.

Тож як бути обізнаними батьками, як зрозуміти, що можна і потрібно вимагати від інших, а що - від себе?

Права людини визначено в Загальній декларації прав людини (https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version-), Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини (https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf) інших міжнародних документах, відповідно до яких  працює Європейський суд.

Права громадянина України визначено в Конституції України, Законах і кодексах України та більш широко розкрито і уточнено в нормативно-правових документах.

Основоположні обов’язки і права батьків відносно своєї дитини викладено у Сімейному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text).

У  статті 150 Сімейного кодексу України (далі-Кодекс) йдеться про обов’язки батьків щодо виховання і розвитку їхньої дитини. Батьки зобов’язані:

- забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя;

- піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї,  та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

-  поважати дитину і не допускати будь-яких видів експлуатації;

- не допускати фізичних покарань та інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;

- забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини…

Статтею151Кодексу визначено права батьків щодо виховання дитини і підтверджується їхнє переважне право перед іншими особами на особисте виховання, крім того зазначається, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб; передавати її виховання фізичним і юридичним особам; обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 141 Кодексу визначено рівність прав та обов’язків кожного з батьків щодо їхньої дитини, а статтею152 - кожній дитині забезпечується право на належне батьківське виховання та право противитися неналежному.

Розглянемо ширше обов’язок батьків:

забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя. 

У спеціальних законах України  "Про дошкільну освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту" передбачено право кожного на якісну та доступну освіту, та що ніхто не може бути обмежений у цьому праві.

У ст.55 Закону України “Про освіту” зазначено, що обом батькам  надаються  рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини, а  виховання в сім’ї визначається як першооснова розвитку дитини як особистості. Окрім цього, батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Однак, це право батьків обмежено певними нормативними документами. Розглянемо і їх.

Обрання закладу освіти для своєї дитини.

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (далі-Порядок), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016, обмежує право батьків обирати заклад освіти для своєї дитини серед державних та комунальних закладів певним конкурсом і одночасно гарантує кожній дитині місце в закладі освіти за місцем проживання.

Докладно познайомитися як обирати заклад для своє дитини можна за посиланням на сайті НУШ  https://nus.org.ua/articles/yak-batkam-obraty-shkolu-kryteriyi-j-rekomendatsiyi/, а  як працює новий, зазначений вище Порядок, можна  на тому ж сайті у статті «У перший клас – за новими правилами. Про що новий Порядок зарахування учнів».

Вказаний Порядок поширюється на всіх здобувачів освіти, зокрема й на дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).

Які види і форми здобуття освіти можуть обирати батьки для своєї дитини з ООП?

У статті 9 Закону України “Про освіту” визначено три форми здобуття освіти:

інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);

дуальна.

    У цій же статті уточнено, що очна форма здобуття освіти передбачає безпосередню участь здобувача освіти в освітньому процесі; заочна - поєднання очної у вигляді короткочасних сесій і самостійного оволодіння програмою; дистанційна - індивідуалізований процес з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; мережева – відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності; екстернатна форма  передбачає самостійне засвоєння програми здобувачем; сімейна – це організація освітнього процесу самими батьками; педагогічний патронаж - організація освітнього процесу педагогічними працівниками для здобувачів, які потребують такої форми через психофізичний стан чи з інших причин; дуальна – здобуття освіти у закладі освіти поєднується з навчанням на робочому місці.

            Про те, кому із здобувачів освіти підходить індивідуальна форма здобуття освіти і як її організувати, можна познайомитися у статті на сайті НУШ за посиланням: https://nus.org.ua/articles/indyvidualne-navchannya-komu-pidhodyt-i-yak-organizuvaty/

Чи потрібно батькам дитини з ООП брати у когось дозвіл на організацію навчання їхньої дитини в інклюзивному класі/групі?

Зазначимо відразу – ні, ніякого дозволу щодо організації інклюзивного навчання дитини з ООП в інклюзивному класі чи групі - ні у директора закладу,  ні у відділі чи управлінні освіти, ні у засновника брати не потрібно. Якщо батьки мають висновок інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), вони подають  заяву керівнику закладу освіти про зарахування їхньої дитини з ООП до інклюзивного класу/групи та додають висновок ІРЦ.

На підставі заяви батьків та висновку ІРЦ директор закладу освіти організовує для дитини з ООП інклюзивне навчання. Такий порядок відкриття інклюзивного класу/групи передбачений:

1) підпунктом 2 пункту 2 статті 20 Закону України “Про освіту”, в якому зазначено: «У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків заклад освіти утворює інклюзивний клас/групу в обов’язковому порядку»;

2) абзацом 1 п.1. статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту": «У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку»;

3) пунктом 3 статті 12 Закону України "Про дошкільну освіту": «Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами в обов’язковому порядку утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.»;

4) пунктом 5 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957, де зазначено, що «керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків  (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається ІРЦ, утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ».

Після організації інклюзивного класу/групи керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити засновника, або уповноважений ним орган управління освітою про інклюзивні клас/групу,  учнів з ООП у закладі освіти та їхні потреби.

У абзаці 7 пункту 2 статті 25 Закону України “Про освіту”  передбачено, що «засновник забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування».  

Інклюзивне навчання, відповідно до Закону України “Про освіту” - це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Універсальний дизайн -  це дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

Розумне пристосування – це запровадження необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з ООП конституційного права на освіту нарівні з іншими особами.

Пунктом 3 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти для здобувачів освіти з ООП створюють умови для навчання їх на рівні з іншими здобувачами шляхом:

- забезпечення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;

- підвезення учнів до закладів освіти;

- забезпечення доступності території закладів освіти, будівель, споруд та приміщень для учнів, забезпечення універсального дизайну закладів освіти;

- забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму, відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, затвердженого поставою КМУ від 09.12.2020 № 1289;

- облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки.

Як батьки дитини з ООП можуть обирати для своєї дитини освітню програму? 

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 609 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0609729-18#Text ) на постійній основі до складу Команди супроводу входять батьки дитини з ООП. Серед завдань Команди супроводу  є розроблення індивідуальної програми розвитку (далі-ІПР) для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини.

ІПР - це документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання (п.10 ст.1 Закону України “Про освіту”).

ІПР складається на основі Висновку ІРЦ протягом двох тижнів, підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти (пункт 10  «Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», затвердженого постановою КМУ від 15 вересня 2021 р. № 957).

У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР, Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги (пункт 6 розділу УІІ Примірного положення про команду супроводу).

Чи може бути змінена тривалість навчання здобувача освіти з ООП? 

Пунктом 3 статті 12 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що «діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти».

Пунктом 5 статті 12 Закону України “Про освіту” передбачено,  що «особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.»

      А відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 585 «Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти» тривалість  здобуття  повної  загальної  середньої освіти
особами   з  особливими  освітніми  потребами,  які  навчаються  в
інклюзивних  класах,  може  бути  продовжена  на один рік на рівні
початкової  освіти  та/або  на один рік на рівні базової середньої
освіти відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії.

     У цій же постанові визначено, що потреба  щодо  продовження  тривалості  навчання визначається командою  психолого-педагогічного  супроводу  не  пізніше  ніж  за півроку  до  завершення  навчання,  що  зазначається  в  протоколі
засідання,  та  є  підставою  звернення  до  ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини.

     На   підставі  висновку  про  повторну  психолого-педагогічну
оцінку  розвитку дитини, виданого ІРЦ, та заяви  одного  з  батьків  (іншого  законного представника) дитини рішення    про   продовження   тривалості   навчання   приймається педагогічною  радою  та  вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.

 Тож тривалість навчання дитини з ООП може бути, у разі потреби, збільшеною на один рік у початковій школі, та на один рік у базовій школі, крім того, може бути розпочате навчання у початковій школі з семи чи восьми років.

Слід зазначити, що продовження тривалості навчання може бути організовано у початковій школі у будь-якому з 1-4 класів, у базовій – у будь-якому з 5-9 класів.

Які соціальні послуги  можуть обирати батьки для своєї дитини з ООП? 

Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та згідно з пунктом 18 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти  діти, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху можуть отримувати соціальні послуги щодо фізичного супроводу та перекладу жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання цих послуг на підстави заяви батьків здобувача освіти.

Послуги супроводу в інклюзивному навчанні (асистент дитини) та перекладу жестовою мовою надаються соціальними працівниками відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» за кошти місцевого бюджету. Батьки теж мають право забезпечувати фізичний супровід своєї дитини у якості соціального робітника.

Які ще права та обов’язки батьків здобувачів освіти передбачені Законом України «Про освіту»?

У статті 55 Закону України “Про освіту” передбачено, що батьки здобувачів освіти мають право:

захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

Крім того, цією ж статтею  передбачено й обов’язки батьків здобувачів освіти. Тож батьки  зобов’язані:

виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Не всі батьки знають, що вони мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти (ст.25 Закон України  “Про повну загальну середню освіту”).

Для чого батькам здобувачів освіти з ООП знати свої права і обов’язки?

Знання людиною своїх прав і обов’язків допомагає уникненню ситуацій їхнього порушення; сприяє можливості захисту своїх прав; допомагає відновити порушені права; сприяє забезпеченню поваги до прав інших людей;

допомагають  мати високий рівень правової культури.