Адаптація 1-го та 5-го класів до школи (ознаки та рекомендації)

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

   (Діагностика адаптації першокласників до                                                                                                                  навчання у школі) 

   (Діагностика адаптації п'ятикласників до                                                                                                                      середньої школи) 

Можна виділити наступні ознаки адаптації дитини до школи:
1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не
відчуває страх.
2.Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.
3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за
допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.
4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класу:
1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.
2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.
3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.
4. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з
постійними успіхами інших учнів.
5. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
6. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.
7. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.
8. Створення ситуацій успіху.
9. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.
10. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.
11. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.
12. Недопустимі ситуації стресу на уроках.
13. Використовувати гру, наочність .

Як можуть допомогти батьки?
1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про
школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе
впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.
2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.
3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).
4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.
5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.
6. Розвивати комунікабельні здібності.
7. Підтримувати бажання вчитися.
8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.
9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

Фактори, що впливають на успішність переходу до середньої школи:
 проведення уроків різними вчителями, які відрізняються індивідуальним
особливостями поведінки і діяльності, рівнем вимог, оцінювання (найчастіше
неузгодженими); 
 невміння (чи небажання) вчителів-предметників враховувати вікові т індивідуальні
особливості дітей; 
 кабінетна система навчання, що, з одного боку, висуває підвищені вимоги до
дисципліни і організованості дитини, а з другого – зменшує час на відпочинок, а
значить втомлюваність і знижує працездатність п'ятикласників; 
 збільшення навчального навантаження (поява нових навчальних дисциплін,
зменшення ролі наочності, перехід до нового, теоретичного, рівня викладання
матеріалу, збільшення як кількості, так і інтенсивності та інформативності уроків);
 можлива зміна класу чи школи у зв'язку зі спеціалізацією навчального закладу, що
означає зміну усталених стосунків з однокласниками та вчителями; 
 зміна режиму дня.

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ВІРУ В СЕБЕ
Слова підтримки
Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.
Ти робиш це дуже добре.
У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?
Це серйозний виклик. Але я впевнений, що ти готовий до нього.
Слова розчарування:
Знаючи тебе і твої здібності, я думаю, ти зміг би зробити це набагато краще.
Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.
Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

Підтримувати можна за допомогою:
окремих слів (гарно, чудово);
висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.);
дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.);
спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.);
вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ
5-го класу щодо успішної адаптації учнів:

 проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
 реалізовувати демократичний стиль керівництва;
 не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між
п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
 намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне
емоційне ставлення до навчального предмету;
 орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності,
прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи
подальшого їх розвитку і вдосконалення;
 допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе
потрібними і бажаними в класі:
 проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між
дітьми з використанням активних форм роботи;
 залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
 на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
 звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.